У серці літа, коли день найдовший, а ніч — найзагадковіша, настає Купальська ніч. Це не просто фольклор чи частина календарного обряду. Це — відлуння глибинної духовності, потужного зв’язку з природою та, водночас, символ непідвладного прагнення до свободи, яке тече в українській крові.
Більше, ніж традиція: дух, що не згасає
Свято Івана Купала — давнє, ще дохристиянське. Але воно й досі живе, бо несе у собі сенси, які не старіють. Це не про «віночки на воді» як декорацію до інстаграму. Це про вогонь, який очищає; про воду, яка дає життя; про ніч, коли тонка межа між світом людей і духів відкривається. Купала — це глибокий акт єдності з природою і з собою.
Вогонь: очищення і сміливість
Стрибки через купальське вогнище — не просто забава. Це — ритуал. Той, хто перестрибує полум’я, очищується, залишаючи за собою страхи, сумніви, злість. Вогонь — це виклик. І тільки вільна людина має сміливість переступити його, довірившись собі і природі. У цьому вчинку — код нескореності.
Вода: глибина і плинність
Вода на Купала — жива. Вона приймає у себе віночки, відкриває правду про кохання, несе бажання у майбутнє. В українській традиції вода — не просто стихія, а сакральний посередник між людьми і світом незримим. Купальська вода — це символ жіночої сили, інтуїції, мрій, глибини.
Віночки та пошуки папороті: віра в неможливе
У цю ніч шукають квітку папороті. Всі знають, що її не існує. Але шукають. Бо справа не в результаті, а в дорозі. Це віра в диво, в силу бажання, в здатність вийти за межі звичного. Як і віночок, що пливе по воді, — це надія, довіра до потоку життя, готовність бути відкритим до несподіванок.
Купала — дзеркало української душі
Це свято — як український характер: ніжний, але сильний; містичний, але реальний; вільний, як вогонь, і глибокий, як вода. Воно не про показуху. Воно — про справжнє. Про внутрішню волю, яка не потребує схвалення. Купала — це про гідність, яка йде з серця.
Без шароварщини, з гідністю
Ми маємо повернути Купала в його автентичності. Не як «розвагу з елементами етно», а як живе, глибоке, сакральне дійство. Це не про маскарад, а про контакт із власною душею, рідною землею і пам’яттю предків.
Чому Купала важливе сьогодні
У часи війни, боротьби і переосмислення ідентичності, Купала стає точкою опори. Це свято — не втеча у минуле, а вхід у глибину. Там, де народжується нова сила. Там, де ми згадуємо, що свобода — це не лише політичне поняття. Це — стан душі.
Купальська ніч — це мить, коли ми згадуємо, хто ми є. І палкий вогонь у цю ніч — як символ того, що наш дух не зламати. Бо він — вільний. Бо він — український.
